Поради батькам
Вчитель-логопед Дзюба Л.М.
Дитина не говорить. До кого звернутись?
Якщо дитині вже 1,5–2 роки, а мова не йде, то необхідно проконсультуватися з фахівцями: лором, неврологом, логопедом.
Лор перевірить слух і може призначити такі дослідження, як отоскопія, аудіометрія.
Невролог, перш, ніж поставити діагноз, призначить такі дослідження:
ЕЕГ – знайома всім електроенцефалографія. Вивчаючи біоелектричну активність головного мозку за допомогою спеціальних електродів з поверхні голови, лікар за характером цієї активності визначить стан головного мозку дитини, виявить наявність або відсутність змін. Ультразвукова доплерографія (УЗДГ, доплерографічне дослідження судин шиї і голови) – за допомогою ультразвукового датчика вимірюється швидкість кровотоку по всіх судинах голови і шиї; в судинах шиї візуально оцінюється стан стінок сонних і хребетних артерій: наявність бляшок, прохідність судин, аномалії ходу і діаметра артерій. Як показує практика, це дуже інформативне дослідження.
УЗД судин голови і шиї – метод, який поєднує в собі доплерографію і сканування судин, в результаті виходить двовимірне зображення судини, на якому можна побачити не тільки патології, але і ступінь їх розвитку. УЗД призначають при незадовільних результатах УЗДГ або для з’ясування подробиць виявленої патології.
РЕГ (реоенцефалографія судин головного мозку) застосовують для діагностування пухлин, травм голови, епілепсії.
НСГ (нейросонографія) – ультразвук відмінно справляється з дослідженням головного мозку новонароджених до моменту закриття великого джерельця. Нейросонографія безпечна і до того ж дає масу інформації, що дозволяє виявляти патології на ранніх стадіях і правильно оцінювати ефективність проведеного лікування.
КТ – комп’ютерна томографія виявляє вроджені вади розвитку, визначає місце розташування і характер патологій, фіксує ступінь розширення системи головного мозку. MPT – призначена для отримання повного обсягу даних про анатомічну будову і патологічних змінах головного мозку. Це дослідження вкрай рідко буває інформативне. При алалії, наприклад, діти часто мають ідеальні MPT.
Як зрозуміти, чи все впорядку у дитини зі слухом?
Досвідчені педагоги можуть відразу звернути увагу на деякі ознаки, які не завжди будуть помітні батькам. При педагогічному обстеженні можна використовувати прості прийоми і інструменти: коробочки з манкою, горохом, гречкою і звукові іграшки, які дозволять виявити порушення слуху. Але не менш важливо, щоб батьки також могли оцінити, чи все впорядку у дитини зі слухом.
Є низка найочевидніших ознак того, що у дитини можуть бути проблеми зі слухом: гугнявий голос, незвичайний тембр, призубний характер вимовляння звуків, труднощі з розумінням мови без зорового контакту, жодної реакції на побутові звуки малої і середньої гучності. Дуже важливо ретельно перевіряти слух у ранньому віці, якщо: у родичів є туговухість; мама під час вагітності перехворіла на грип, краснуху, скарлатину, кір, туберкульоз, герпесом; дитина перенесла сильну гіпоксію або внутрішньоутробну інфекцію, наприклад цитомегаловірус; були складні пологи або дитина народилася недоношеною. У даний час при обстеженні слуху лікарі використовують сучасні технологічні методи, більшість з яких дозволять максимально точно визначити ступінь слухових втрат дитини.