Поради батькам
Вчитель-логопед Крижанівська Т.П.
У логопедії діє правило: чим раніше почати займатися з дитиною, тим корекція буде ефективнішою і швидшою.
Мабуть, в житті практично кожної сім’ї рано чи пізно настає такий момент, коли виникає питання: «А чи все в порядку з мовленням моєї дитини?» Проконтролюйте себе:
1. Дитина в ранньому віці не гулить і не лепече (тобто не видає кумедних звуків типу «кхх, акхх, аги», не повторює сама за собою склади « бу-бу-бу, та-та-та, ма-ма-ма …»). Тоді варто звернутися до логопеда приблизно в рік.
2. Дитина в 1,5-2,5 роки практично не має повних, зрозумілих слів типу «мама», «баба», «кішка», «пити», «йди», а говорить «своєю» мовою доволі багато і активно. В цьому разі негайно йдіть до логопеда, не чекаючи трьохрічного віку.
3. Дитина в 1,5-3 роки «все розуміє, а говорити не хоче», спілкується жестами і «муканням». У цьому випадку не чекайте, поки вона «сама заговорить». Краще перестрахуватися і переконатися, що це не затримка мовленнєвого розвитку на фоні певних мозкових дисфункцій.
4. Дитина в 4-5 років пом’якшує всі звуки: «кіся», «сяпка», «тяйнік», «лямпотька». Ймовірніше, це не «пустощі», а важке мовленнєве порушення.
5. Дитина гаркавить, гугнявить, шепелявить, тобто спотворює звуки. Зверніться до логопеда в будь-якому віці, не звертаючи уваги на вікові норми появи звуків. Адже ці норми вказують на відсутність або заміну звуків, а спотворення – це завжди мовленнєве порушення і самостійно воно не виправиться.
6. Дитина пішла в школу, у неї почалися проблеми з читанням і письмом. У цьому випадку після другої навчальної чверті зверніться до фахівця за консультацією: можливо, у дитини логопедичні або психологічні проблеми.
7. Якщо у дитини після травми (падіння, забиття, «легкий струс мозку») почалися проблеми з мовленням (пропуски звуків, складів), то варто провести обстеження не лише у логопеда, а й у невропатолога. Можливо, це симптоми важкої черепно-мозкової травми й афазії.