ДІТИ З РОЗЛАДОМ АУТИЧНОГО СПЕКТРУ.
Аутизм – це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку мозку і характеризується відхиленнями у соціальній взаємодії і спілкуванні, а також стереотипністю у поведінці та інтересах. Всі вказані ознаки з’являються у віці до 3 років.
Як розпізнати аутизм?
Деякі діти, яким пізніше ставлять діагноз “аутизм” з’являються на світ з витонченим, інтелігентним виразом обличчя (за висловом одного з перших дослідників аутизму – Л.Каннера, це “обличчям принца”). Симптоми аутизму можуть почати виявлятися від 1,5 до 3 років у дитини, яка до цього розвивалася начебто нормально.
УВАГА: втрата дитиною певних навичок чи функцій, які вона раніше мала, – суттєвий показник, що може сигналізувати про органічні порушення, зокрема такі, що притаманні аутизму.
Часто у дітей, які мають порушення за аутичним типом, з раннього віку:
-
важко інтерпретувати плач; гуління обмежене чи нагадує вигуки, дитина може верещати; відсутня імітація звуків;
-
відсутній комплекс пожвавлення, коли дитина демонструє різноманітні позитивні емоційно-рухові реакції на появу дорослого (особливо – на голос мами, її обличчя, дотики) чи на яскраві іграшки, приємні звуки тощо. При цьому, зазвичай, дитина спочатку завмирає і зосереджується на об’єкті сприймання, усмішці, звуках, а потім і в неї виникає усмішка, вокалізація і рухове пожвавлення. Такі прояви характерні для дітей у кінці 1- на початку 2 місяців життя;
-
відсутня вокалізація різними тембрами, різноманітні інтонації у гулінні, включаючи інтонації питання як у “діалогах” (що типово для 6- місячних дітей з типовим розвитком);
-
не формується характерна для дитини 8 місяців здатність до повторення складів (“ба-ба-ба, ма-ма-ма”);
-
не з’являються вказівні та інші соціальні жести (якими звичайна дитина оволодіває вже у 9-10 місяців);
-
на звернення дитина може менше реагувати, аніж на інші зовнішні шуми; не вказує на предмет, який намагається дістати, не наслідує дорослих, не хоче спілкуватися з ними (що характерно для дітей у віці близько року).
Типовими для античних розладів можуть бути прояви, коли дитина:
- не утримує тривало контакту “очі в очі”;
- не відгукується на ім’я за збереженого слуху;
- виявляє дефіцит спільної уваги (наприклад, не намагається привернути словом або жестом уваги інших людей до предмету, що зацікавив її);
- не просить допомоги;
- не намагається чимось поділитися;
- виконує постійно одноманітні дії;
- не терпить втручання у свої заняття іншої людини;
- використовує іншу людину для власних потреб (лізе по ній вгору, веде за руку до потрібного предмета тощо), при цьому не виявляє ніякого емоційного контакту.
Важливо знати: успіх у навчанні дитини значною мірою залежить від батьків, від сформованості їхньої позиції, від уміння допомагати їй виконувати домашні завдання, позитивно взаємодіяти з учителем, підтримувати успішність дитини, вірити у неї.
10 обов’язкових правил для батьків дитини з аутизмом.
Варто знати і завжди пам’ятати певні правила взаємодії з аутичною дитиною:
- Приймати дитину такою, яка вона є.
- Виходити з інтересів дитини.
- Послідовно дотримуватися певного режиму і ритму життя.
- Виконувати повсякденні ритуали.
- Навчитися схоплювати найменші вербальні і невербальні сигнали дитини.
- Частіше бути присутнім у мікрогрупі (класі), де займається дитина.
- Якомога частіше розмовляти з дитиною, відповідати за неї, допомагати їй давати найпростіші відповіді (так/ні; хто зробив – я! тощо).
- Забезпечити комфортне середовище для спілкування і навчання.
- Терпляче пояснювати дитині суть її діяльності, використовуючи чітку наочну інформацію (схеми, карти тощо).
- Уникати перевтомлення дитини.