Рекомендації батькам (опікунам), які мають дитину із затримкою психічного розвитку
Психіка будь-якої людини включає в себе величезну кількість функцій. Вона відповідальна за мислення, пам’ять, увагу, почуття і емоції. Фізіологічно психічний розвиток дитини проходить кілька етапів і закінчується до 18-22 років, коли він здатний усвідомлено приймати зважені рішення і нести за них відповідальність.
Відставання від прийнятих функціональних показників для конкретного віку визначається як затримка психічного розвитку (ЗПР). Це крайня межа між нормою і важкою патологією. Основні проблеми, з якими стикаються діти з ЗПР, пов’язані спочатку з соціальною адаптацією і навчанням.
Затримка психічного розвитку на противагу розумової відсталості є оборотним порушенням, при якому діти здатні продуктивно використовувати допомогу дорослого.
То що б ми порадили для батьків(опікунів), які мають дитину із ЗПР:
- Розвивайте вміння спілкування з дітьми.
- Будуйте взаємини з дитиною за допомогою розуміння, довіри і тепла.
- Контролюйте поведінку дитини, не нав’язуючи жорстких правил.
- Уникайте надмірної м’якості та завищених вимог до дитини.
- Не вказуйте категорично, уникайте слів «ні» і «не можна».
- Повторюйте своє прохання одними і тими ж словами багато разів.
- Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію чи методи заохочення.
Запам’ятайте: балакучість, рухливість і недисциплінованість дитини не є навмисними.
Завжди слухайте те, що хоче сказати дитина.
Зміна психологічного мікроклімату в родині:
- Встановіть точний розпорядок дня для дитини (та всіх членів сім’ї).
- Уникайте впливів відволікаючих чинників під час того коли дитина виконує завдання.
- Зменшуйте по можливості, час проведення у великій компанії людей.
- Перевтома знижує самоконтроль і підвищує гіперактивність.
- Спеціальна поведінкова програма:
- Не застосовуйте фізичне покарання! Якщо є необхідність удатися до покарання, то доцільно використовувати сидіння в певному місці після скоєння вчинку.
- Більше хваліть дитину, вони чутливі до негативних стимулів, діти із ЗПР не сприймають доган і покарань, проте чутливі до заохочень.
- Давайте завдання, які не потрібно відкладати на інший час.
- Допомагайте дитині розпочати виконання завдання, так як це найважчий етап.
