Освітня програма Комунального закладу “Дошкільний навчальний заклад №46 Вінницької міської ради” на 2024-2025 навчальний рік

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Проблема та завдання, над яким працюватиме заклад дошкільної освіти у 2024-2025 н.р……………………………………………….……..6

Розділ 2. Права та обов’язки здобувачів освіти……………………………………8

Розділ 3. Умови забезпечення якості  дошкільної освіти в ЗДО………………..10

1. Кадрове забезпечення

2. Середовище ЗДО

Розділ 4. Портрет випускника………………………………………………….….14

1. Показники компетентності

2. Наступність КЗ «ДНЗ № 46 ВМР» та КЗ «Ліцей 33»

Розділ 5. Планування освітньої діяльності ЗДО у 2024-2025 навчальному році…………………………………………………………………………………..19

1. Навчальне навантаження

2. Форма планування роботи з дітьми

3. Планування взаємодії з родинами вихованців

Розділ 4. Система внутрішнього забезпечення якості освіти …………………..27

1. Напрями, показники, методу збори інформації для оцінювання

якості освітньої діяльності та управлінських процесів в КЗ «ДНЗ №46 ВМР»

2. Основні політики забезпечення якості освітньої діяльності

та якості освіти в ЗДО

3. Основні процедури вивчення якості освітньої діяльності в ЗДО

4. Внутрішня система оцінювання якості освітньої діяльності. Вивчення стау організації освітнього процесу.

5. Очікувані результати щодо реалізації системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Вступ

Освітня діяльність у закладі дошкільної освіти у 2024/2025 навчальному році буде організована відповідно до:

• Закону України «Про освіту»;

• Закону України «Про дошкільну освіту»;

• Базового компонента дошкільної освіти в Україні;

• Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2003 р. №305;

• Статуту закладу;

• Указу Президента України від 13.10.2015 р. №580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»;

• Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженої наказом МОН України від 16.06.2015 р. №641);

• Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 р. №234);

• Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності, затвердженого наказом МОН України від 20.04.2015 р. №446;

• Листа МОН від 03.07.2009 р. №1/9-455 «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах»;

• Листа МОН від 27.09.2010 р. №1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку»;

• Листа МОН від 02.07.2019 р. №1/9-419 ««Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році»;

• Листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.2010 р. №1, 4/18-3082 «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільних навчальних закладах»;

• Листа МОН “Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади” від 04.10.2007 р. № 1/9-583;

• Листа МОН від 10.06.2019 р. № 1/9-365 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році»;

• Листа МОН від 19.08.2011 р. №1/9-635 «Щодо організації та проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах»;

• Інструкції з організації харчування дітей у ЗДО від 17.04.06 р. №298/227 зі змінами від 26.02.13р. №202/165;

• Інструктивно-методичних рекомендацій «Організація роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти» (Додаток до листа МОН від 14.02. 2019 № 1/11-1491);

• Інструктивно-методичних рекомендацій «Фізичний розвиток дітей в умовах ЗДО» №1/9-563 від 16.08.10 р.;

• Інструктивно-методичних рекомендацій «Організація фізкультурно- оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» №1/9-456 від 02.09.16 р.;

• Інструктивно-методичного листа МОН «Про організацію роботи з дітьми 5-річного віку» №1/9-664 від 27.09.10 р.;

• Наказу МОН від 19.12.2017 № 1633 «Про затвердження Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти»;

• Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану

• Про правовий режим воєнного стану (стаття 15 п. 44)

• Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану

Діяльність закладів дошкільної освіти в умовах воєнного стану регулюються низкою нормативних документів, зокрема, Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», листом ДСНС України від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти» та листами МОН: 

• від 06.03.2022 № 1/3370-22  «Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання»; 

• від 15.03.2022 № 1/3454-22 «Про перенесення атестації педагогічних працівників у 2022 році»; 

• від 17.03.2022 №1/3475-22  «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»; 

• від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»;

• від 02.04.2022 №1/3845-22 «Про рекомендації для працівників ЗДО на період дії воєнного стану в Україні»;

• від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами»;

• від 22.06.2022 №1/6894-22 «Про методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період»; 

• від 22.06.2022 № 1/6887-22 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників»;

• від 27.07.2022 № 1/8504-22 «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році».

Розділ 1. Проблема та завдання, над яким працюватиме заклад дошкільної освіти у 2024-2025 н.р.

Заклад дошкільної освіти здійснює освітній процес у 2024/2025 навчальному році за фізкультурно-оздоровчим пріоритетним напрямком.

Завдання на  2024 – 2025 навчальний  рік

1. Розвиток навичок основ безпеки життєдіяльності під час воєнного стану.

2. Зміцнення національної ідентичності, як основи, яка виховує справжній патріотизм.

3. Формування у дошкільників здоров’язбережувальної компетентності шляхом оновлення змісту фізкультурно-оздоровчої роботи та забезпечення безпечних умов організації освітнього процесу.

Шляхи реалізації завдань:

• Використання інноваційних технологій;

• Взаємодія з батьками;

• Особистісно-орієнтований підхід до кожного вихованця;

• Блочно-тематичне планування освітнього процесу;

• Забезпечення наступності дошкільної та початкової ланок освіти;

• Здійснення  моніторингу якості надання освітніх послуг.

На літній період 2025 р.

Мета: оздоровлення дитячого організму та забезпечення позитивного емоційного стану дітей в літній період зусиллями працівників ЗДО і батьків вихованців

Завдання:

1. Створити  необхідні умови для забезпечення оптимального рухового режиму, загартування та зміцнення здоров′я дітей  влітку, використовуючи сучасні методи оздоровчо – розвивального напрямку та різноманітну дитячу діяльність.

2. Спрямувати роботу педагогічного колективу та родини на оздоровлення дитячого організму на природі шляхом комплексного загартування, музичних і фізкультурних розваг, дозвіль; задовольняти природню рухову активність дітей.

3. Продовжувати розвивати у дітей дошкільного віку пізнавальну активність за допомогою дидактичних та настільно – друкованих ігор на розвиток логічного мислення.

Шляхи реалізації завдань:

• оптимізації рухового режиму;

• розширення та поповнення розвивального середовища ЗДО відповідно до вимог безпеки;

• використання ігор з піском та водою;

• самостійна ігрова та художня діяльність дітей;

• просвіта батьків з питань оздоровлення і розвитку дітей.

Розділ 2. Права та обов’язки здобувачів освіти

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Здобувачі освіти мають право на:

• розвиток, навчання та виховання;

• індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, методів і засобів навчання;

• якісні освітні послуги;

• справедливе та об’єктивне оцінювання результатів розвитку;

• відзначення успіхів у своїй діяльності;

• безпечні та нешкідливі умови перебування в закладі;

• повагу людської гідності;

• захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

• участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти. 

Здобувачі освіти зобов’язані:

• виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів розвитку, передбачених стандартом освіти – Базовим компонентом дошкільної освіти України;

• поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

• відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку.

Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

/Згідно з Законом  України «Про освіту», що набрав чинності 28.09.2017 /

Розділ 3. Умови забезпечення якості  дошкільної освіти в ЗДО

1. Кадрове забезпечення

Керуючись Законом України «Про дошкільну освіту», адміністрація ЗДО приймає на роботу тільки педагогів, які мають відповідну повну вищу та неповну вищу педагогічну освіту. Заклад дошкільної освіти повністю укомплектований педагогічними кадрами та обслуговуючим персоналом.

Підбір і розстановка педагогічних кадрів має велике значення як у роботі з дітьми так і в роботі колективу в цілому. При комплектації груп педагогічними працівниками намагаємось враховувати психологічну сумісність педагогів, рівень їх професіоналізму, досвід роботи, ділові якості.

Педагогічні кадри за віковими групами закріплюються наказом по дошкільному навчальному закладу на початку року. Адміністрація ЗДО диференційовано підходить до вихователя-початківця і до досвідченого педагога-майстра, створюючи усі умови для розкриття їх творчого потенціалу. В цілому робота колективу ЗДО відмічається стабільністю та позитивною результативністю.

Виходячи з підбору кадрів, можна зробити висновок, що в ЗДО є все, що складає підґрунтя зразкової діяльності закладу, бо творчу дитину може виховати лише творчий педагог.

Специфічна особливість педагогічного колективу ЗДО полягає в єдності майстерності висококваліфікованих вихователів і перспективних молодих спеціалістів, об’єднанні зусиль педагогічного та обслуговуючого персоналу в розвитку дитини.

2. Середовище ЗДО

Потужним чинником дитячого розвитку є соціокультурне оточення. Кожна дитина у своєму розвитку зазнає безсумнівний вплив сім’ї, її побуту, культурних уподобань, форми зайнятості старших і змісту сімейних дозвіль. 

В ЗДО велика увага звертається на організацію роботи з батьками вихованців у розрізі вивчення їх національної приналежності, культурних вподобань, залучення до спільного дозвілля з дітьми в ЗДО, надання практичних порад щодо розвитку та виховання дітей тощо.

Всі педагоги, які працюють з дітьми, розмовляють українською мовою, володіють знаннями про культурну ауру рідного краю, міста, що дає свій відбиток на спілкування з дітьми, організацію освітньої діяльності.

Предметно-розвивальне середовище в ЗДО відповідає вимогам. Створення сприятливого для розвитку оточення  в закладі включає в себе розумну і красиву організацію простору і його елементів: дитячі іграшки, дитячі меблі, дитячі книжки, дитячі малюнки тощо. Дітям доступні всі функціональні елементи простору закладу, що спонукає їх до активної предметно-практичної діяльності, прояву творчості, креативності. В групових кімнатах простір поділено на окремі осередки, які пов’язані між собою. Наповнення осередків перед початком навчального року змінено згідно з віковими особливостями дітей конкретної групи. Пов’язано це з тим, що матеріали, складність та доступність їх утримання повинні відповідати сьогоднішнім закономірностям та особливостям розвитку дітей даного конкретного віку і враховувати ті особливості зон розвитку, які характерні знову ж таки сьогодні кожній окремій дитині.

Компоненти розвиваючого предметного середовища в ЗДО включають не тільки групові приміщення, а й інший функціональний простір – музичний та спортивний зал, ресурсна кімната, прогулянкові майданчики, інші структурні компоненти. 

 Створюючи розвивальний простір у дошкільному закладі,  дотримуємось Інструктивно-методичних рекомендацій МОН України  від 02.07.2019 №1/9-419 «Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році»,   зокрема таких, як: безпечність, урахування закономірностей розвитку дітей, раціональність, динамічність, активність, комфортність кожної дитини, позитивне емоційне навантаження.

Однією з основних умов створення в дошкільних навчальних закладах розвивального довкілля для дітей дошкільного віку є опора на особистісно орієнтовану модель взаємодії між педагогом і дітьми. Це означає, що пріоритетною метою виховання є формування гармонійної та всебічно розвиненої особистості. Завдання педагога полягає у забезпеченні інтересів дитини у задоволенні її природних нахилів і потреб. У своїй діяльності педагоги керуються положенням: «Не поруч, не над, а разом».

Розвивальне середовище – це сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток дітей; це система матеріальних об’єктів їхньої діяльності. Створення в дошкільному закладі повноцінного розвивального середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Адже правильно організоване розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку. 

ЗДО сьогодні є ідеальним полем для розгортання особистісно- орієнтованих технологій, оскільки, на відміну від школи, не орієнтований на жорстко фіксований результат, отже, за суттю, покликаний бути розвивальним та охоронним із погляду фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я дитини.

Розвивальне середовище – це сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток дітей; це система матеріальних об’єктів їхньої діяльності. Створення в дошкільному закладі повноцінного розвивального середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Адже правильно організоване розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку.

Розвивальне середовище – комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкільному закладі. «В цілому розвивальне середовище можна представити у вигляді круга, в центрі якого розташоване «Я» (мій простір, середовище мого внутрішнього життя) і який поділено на сегменти – предметно-ігрове, природне та соціальне середовище», – зазначає О.Кононко.

Обов’язковою умовою забезпечення ефективного розвитку дитини є створення розвивального середовища в єдності всіх його складників, а саме: природного; предметно-ігрового; соціального; власного «Я» дитини, тобто організоване відповідно до програми розвитку дитини дошкільного віку.

Природне розвивальне середовище сприяє виникненню у дошкільника інтересу та елементарних уявлень про об’єкти, явища природи, розкриває причинно-наслідкові зв’язки та взаємозалежність природного довкілля і людини як його частини, формує природодоцільну поведінку малюків.

Для створення оптимального розвивального простору  підібрано різне обладнання (ігрове, навчальне, спортивне тощо), продумано його оптимальне розміщення. Розвивальний простір створюється не для зручності педагога, а для того, щоб дитина могла вільно, відповідно до своїх смаків і настрою, обирати той чи інший осередок.  

  Для кожного вікового періоду предметно-ігрове середовище особливе.

Розділ 4. Портрет випускника

1. Показники компетентності

Психофізіологічний розвиток:

• має зрілі мозкові структури та функції;

• характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи;

• проявляє достатню рухову активність;

• проявляє умілість рук, практичну вправність;

• здорова, не має хронічних хвороб;

• володіє основними гігієнічними навичками;

• знає свою статеву належність, усвідомлює її незмінність, розуміє, чим відрізняється від представників протилежної статі;

• володіє основами безпеки життєдіяльності;

• працездатна, втомлюється лише після чималого навантаження;

• користується як провідною правою/лівою рукою;

• не заїкається і не має інших невротичних проявів.

Інтелектуальний розвиток:

• володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями;

• уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією дорослого;

• диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуальну, аудіальну, тактильну);

• здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації;

• усвідомлює основні зв’язки між явищами;

• має розвинене логічне запам’ятовування – добре запам’ятовує і відтворює;

• встановлює логічну послідовність подій;

• відтворює зразок на вимогу;

• робить припущення, висуває гіпотези, виявляє елементи креативності;

• розрізняє звуки мовлення, співвідносить їх з буквами, синтезує звуки у слова; знаходить потрібні слова для вираження думки, використовує складні речення;

• диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає найпростіші зміни цифрових рядів;

• розрізняє реальне і уявне, зовнішнє і внутрішнє;

• знайома з деякими основами початкових наукових знань.

Мотиваційний розвиток:

• хоче йти до школи;

• вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація;

• може поступитися «хочу» заради «необхідно», відмовитися від бажаного на користь соціально важливого;

• має сформовану мотивацію досягнення, прагне досягти успіху;

• свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя;

• зацікавлено ставиться до спілкування з новими дорослими та однолітками;

• у соціально прийнятний спосіб самореалізовується, самостверджується;

• має сформовану первинну систему матеріальних і духовних потреб.

Емоційний розвиток:

• переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво;

• сприйнятлива, диференціює емоційно-смисловий характер зовнішніх впливів, чутлива до нього;

• знає основні емоції, особливості їх вираження мімікою, жестами, діями, тональністю голосу;

• адекватно виражає свої ставлення, настрій, стан;

• утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;

• чутлива до значущих людей, виявляє чуйність, намагається бути суголосною стану та настрою інших;

• оптимістично ставиться до проблем і складностей, має сформоване почуття гумору;

• володіє елементарною емоційною культурою, самовиражається у соціально прийнятний спосіб.

Розвиток вольової сфери:

• свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано;

• концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається;

• мобілізує себе на виконання завдання;

• розраховує на власні сили, розмірковує і поводиться самостійно;

• звертається по допомогу лише в разі об’єктивної необхідності;

• конструктивно розв’язує проблеми, долає труднощі;

• доводить розпочате до кінця;

• може відстояти власну точку зору;

• визнає свої помилки;

• дотримується своїх обіцянок.

Соціальний розвиток:

• приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важливість;

• відкрита контактам, комунікабельна;

• прихильно, доброзичливо ставиться до рідних, знайомих, товаришів;

• уміє налагоджувати взаємодію, працювати в команді;

• узгоджує індивідуальні інтереси з груповими;

• реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися в поведінці та діяльності соціальних норм і правил;

• намагається уникати конфліктів, мирно розв’язує спірні питання, може дійти згоди, домовитися;

• орієнтується у поведінці на вимогу дорослого та на совість як внутрішню етичну інстанцію;

• усвідомлює межі схвалюваної і соціально неприйнятної поведінки;

• володіє більш-менш адекватною самооцінкою;

• поважає себе та інших;

• має сформований абрис дитячого світогляду, елементарну систему ставлень

2. Наступність ЗДО та ЗЗСО

Наступність між дошкільною та початковою освітою – це забезпечення неперервності здобуття людиною освіти. Наступність в освіті необхідна для створення єдиного освітнього процесу, що логічно продовжується від дитячого садка до школи. Цей процес допомагає досягти цілісного розвитку особистості.

Під час навчання у дітей формуються базові компетентності – вміння, знання та навички, які необхідні для подальшого навчання та життя загалом. Володіння українською та іншими мовами, математичні навички, знання в галузі природничих наук, техніки або культури – цьому дитина навчається в молодшій школі завдяки тим компетентностям, що сформувались у неї в

дитячому садку. 

У дошкільному віці діти починають розвивати, зокрема допитливість, ініціативність, відповідальність, креативність, навички комунікації. Початкова освіта базується на цих навичках і поглиблює їх.

Перехід між дитячим садком і школою має бути поступовим, оскільки діти мають пройти період адаптації. Адаптація дитини буде значно легшою, якщо у перші роки навчання в школі будуть продовжувати та підіймати на інший рівень ту діяльність, яка була в дитячому садку. Наступність в освіті означає збереження основних видів діяльності дітей дошкільного віку в початковій школі, зокрема:

• спілкування;

• ігри; 

• рухова активність; 

• пізнавальна діяльність; 

• засвоєння господарсько-побутових навичок; 

• ліплення, малювання, аплікація, конструювання, слухання музики, спів, хореографія, театральна діяльність.

Педагоги дошкільної освіти мають бути ознайомлені з програмою початкової школи та вводити у свої заняття навчальні елементи, які підготують дітей до 1-го класу. Вчителі початкових класів також мають знати дошкільну навчальну програму, щоб використовувати її складові в адаптаційний період.

Випускники ЗДО в подальшому мають змогу за місцем проживання навчатися в закладах загальної середньої освіти.

Між ЗЗСО та ЗДО укладено угоди про співпрацю та складено плани наступності на навчальний рік, які схвалено педагогічною радою закладу. Завідувач ЗДО затвердила плани, директор  закладу загальної середньої освіти погодили їх.

Планами наступності передбачено зміст роботи на навчальний рік за такими напрямками роботи як:

1. Робота з кадрами (спільні заходи, консультування, робота веб-сайту тощо)

2. Робота з батьками (конкурси, виставки, спільні батьківські збори, засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, зустрічей з цікавими людьми, народними умільцями, концерти, свята, фестивалі, пам’ятки-поради, консультації,  робота веб-сайту тощо)

3. Робота з дітьми (екскурсії, читання художньої літератури про школу; бесіди з дошкільниками про навчання в школі; надання інформації про життя дітей-школярів через спостереження за їх діяльністю, бесіди, міні-заняття тощо)

4. Управлінська діяльність (забезпечення наступності в роботі дитячого садка та школи, як умови розвитку індивідуальності від 3-7 років, виконання плану наступності  ЗДО тощо)

Розділ 5. Планування освітньої діяльності ЗДО у 2024-2025 навчальному році

1. Навчальне навантаження

При визначенні навчального навантаження в ЗДО було враховано Наказ МОН України «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» від 20.04.2015  № 446. Згідно з цим нормативним документом було складено перелік форм роботи з дітьми, що не виходить за визначені ним межі навчального навантаження.

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності: ігровій – провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та ін.

Робочий навчальний план

на 2024-2025 навчальний рік

* Художньо-продуктивна діяльність реалізується за трьома напрямками:

музична – 2 години; малювання – 1 година; аплікація – 0,5; ліплення – 0,5;

художня література – 1 година

**Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

2. Форма планування роботи з дітьми

Для організації навчально-пізнавальної діяльності дітей перевага надається

моделі у вигляді занять організації освітнього процесу.

Заняття проводяться, починаючи з 3-го року життя. Тривалість спеціально організованих занять становить:

• у молодшій групі – не більше 15-20 хвилин;

• у старшій групі –25-30 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями – не менше 10 хвилин.

Планування також включає наступні організовані форми освітньої роботи:

• організована ігрова діяльність – дидактичні, сюжетно-рольові, режисерські, рухливі, конструкторсько-будівельні, розвивальні, народні, театралізовані ігри, ігри-драматизації тощо;

• організована навчально-пізнавальна діяльність – спостереження, віртуальні подорожі, екскурсії у природу й соціум, квести, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті, індивідуальна робота;

• організована трудова діяльність – індивідуальні і групові трудові доручення, чергування, колективна праця, господарсько-побутова праця, самообслуговування, праця в природі, художня праця;

• організована художньо-продуктивна діяльність – образотворча, музична, літературна, театралізована діяльність, розваги, свята, індивідуальна робота;

• організована комунікативно-мовленнєва діяльність – спеціальні мовленнєві заняття, бесіди, розмови, створення і розв’язання певних освітніх ситуацій, спілкування, індивідуальна робота;

• організована рухова діяльність – заняття з фізичної культури, музики, різні форми організації дитячої праці, рухливі ігри, фізкультурні свята, розваги, ранкова, пальчикова гімнастика і гімнастика пробудження після денного сну, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи тощо.

Самостійна діяльність дітей у закладі дошкільної освіти носить як індивідуальний, так і груповий (колективний) характер.

Форми організації самостійної діяльності: ігрова, пізнавальна, трудова, художня, рухова, комунікативна, мовленнєва тощо.

У освітньому процесі використовуються різні типи і види занять, а також міні-заняття упродовж дня.

Типи занять:

1. • фронтальні заняття (вся група);

   • групові заняття (до 15 дітей);

   • індивідуально-групові заняття (до 8 дітей);

   • індивідуальні заняття (1-4 дітей).

Види занять:

1. • комплексні заняття;

   • тематичне заняття

   • комбіноване заняття

   • домінантне заняття

   • сюжетно-динамічні заняття

   • інтегровані заняття

При організації роботи ЗДО всі працівники керуються планом роботи закладу на 2024/2025 навчальний рік, який розглядається на педагогічній раді та схвалюється нею, затверджується керівником закладу.

Форма планування освітньої діяльності – за освітніми напрямами (Базовий компонент дошкільної освіти України).

Вихователі планують роботу з дітьми використовуючи 2 види планів: перспективний та календарний. Кожна група планує роботу з дітьми враховуючи їх вікові особливості та завдання програм.

Перспективний план розробляється на 1 місяць наперед. В ньому зазначається:

– теми тижнів;

–  комплекси вправ ранкової гімнастики та гімнастики після денного відпочинку;

– орієнтовний розподіл занять на тиждень;

– робота з батьками на місяць;

– потижневий розподіл форм та методів роботи з дітьми за освітніми напрямами;

– примітка для зазначення змін у плануванні тощо.

Перспективні плани ЗДО мають систему умовних позначок для зручності планування, які зазначені на зворотному боці плану.

Календарні плани складаються вихователями на свою зміну (І чи ІІ половину дня). У цих планах зазначаються:

– тема тижня;

– дата;

– І чи ІІ половина дня;

– форми та методи роботи визначені перспективним планом роботи у поширеному вигляді в порядку проведення;

– освітні напрями на полях проти зазначених форми чи методу роботи.

В умовах воєнного стану важливим напрямом роботи ЗДО є продовження здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, максимальне збереження кадрового потенціалу педагогічних працівників, які забезпечують їхнє навчання, створення безпечного освітнього середовища та надання якісних психолого-педагогічних послуг. 

Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти завідувач закладу освіти утворює інклюзивну групу та організовує інклюзивне навчання на підставі:

• заяви одного з законних представників дитини з ООП;

• висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданого інклюзивно-ресурсним центром, який містить інформацію про рівень підтримки дитини (якщо у висновку не має цих даних, інклюзивна група на створюється, а дитина зараховується у групу з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (за участю фахівців ІРЦ)).

Також під час дії воєнного стану для створення інклюзивної групи додатково подається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності). 

Якщо висновок ІРЦ, який було видано до введення воєнного стану в Україні, втрачено, то законні представники дитини з ООП можуть:

• отримати копію висновку на порталі АС «ІРЦ» або у відповідному мобільному додатку;

• звернутися до ІРЦ за місцем тимчасового проживання дитини та отримати копію висновку або провести первинну (повторну) комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи.

У період воєнного стану  гранична кількість дітей з ООП в інклюзивних групах не застосовується (тобто в інклюзивній групі може бути більше трьох дітей з ООП).

Аби дізнатися про алгоритм визначення категорій (типологій) освітніх труднощів у дітей з особливими освітніми потребами раннього й дошкільного віку та порядок забезпечення їх підтримки в закладі дошкільної освіти слід опрацювати лист МОН від 08.06.2022 № 4/1196-22, який містить: 

• інструмент оцінки розвитку сфер дитини раннього віку (соціальної, емоційної, сенсорної, мовленнєвої, когнітивної та рухової (фізичної);

• перелік можливих особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами та наявних освітніх труднощів у дітей дошкільного віку, які можуть бути їм притаманні; 

• методичний інструментарій вимірювання ступеня їх прояву, визначення бар’єрів, особливих освітніх потреб і стратегії подальшої підтримки.

3. Планування взаємодії з родинами вихованців (додатки)

Протягом 2024-2025 н.р. в закладі діє перспективний план роботи з батьками, для батьків вихованців всіх вікових груп. План розглядається на педагогічній раді як додаток до річного плану та схвалюється до використання. Планом визначено форми роботи з батьками згідно з планом роботи ЗДО на 2024-2025 навчальний рік. Відповідно до загального плану роботи з батьками вихователі  складають план роботи з батьками для кожної вікової групи на рік та затверджуються завідувачем ЗДО.

Щомісяця у перспективному плані роботи з дітьми вихователі зазначають форми роботи з батьками на вказаний місяць відповідно до складаного плану на рік у відповідній графі. Таким чином плануючи роботу з батьками вихователі здійснюють її систематично та у повному обсязі.

Ключовою передумовою налагодження ефективного та дієвого освітнього процесу є партнерська взаємодія між батьками та педагогічним колективом. Аби організувати ефективну взаємодію всіх учасників освітнього процесу можна використовувати різноманітні онлайн сервіси та ресурси, зокрема:

• сайт закладу освіти. Для якісного функціонування слід постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення сайту, розмістити на ньому завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми, створити віртуальну бібліотеку з добіркою освітніх ресурсів; 

• оптимальні канали комунікації для здійснення кожного конкретного завдання, проведення індивідуальних консультації з фахівцями (відеоконференція, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі тощо); 

• месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp) для оперативного спілкування з батьками;

• електронні платформи Zoom, Google Meet, Google Classroom, Microsoft Teams тощо.

Розділ 4

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до  статті 41 Закону України «Про освіту». Вона включає:

• політики та процедури забезпечення якості освіти;

• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про дошкільну освіту» педагогічна рада закладу дошкільної освіти формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти України з урахуванням: цілей та пріоритетів розвитку закладу дошкільної освіти; типу закладу, місцезнаходження, умов діяльності.

До розбудови внутрішньої системи якості освіти залучаються усі учасники освітнього процесу.

Мета внутрішньої системи забезпечення якості освіти: постійне та послідовне підвищенні якості освіти на основі відстеження динаміки показників освітньої діяльності та освітніх процесів в КЗ «ДНЗ №46 ВМР».

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

1.Визначення пріоритетних напрямів та показників для оцінювання освітньої діяльності, управлінських процесів в КЗ «ДНЗ №46 ВМР».

2.Здійснення вимірювання показників освітньої діяльності та управлінських процесів в закладі та оцінка їх динаміки.

3.Визначення шляхів підвищення якості освіти за результатами  оцінювання показників освітньої діяльності та освітніх процесів.

4.Надання допомоги учасникам освітнього процесу щодо підвищення якості освіти.

Критерії та індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти в КЗ «ДНЗ №46 ВМР» за напрямом оцінювання «Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду»

  Основні політики забезпечення якості освітньої діяльності

та якості освіти в ЗДО

 Основними політиками забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в ЗДО є:

• забезпечення публічної інформації про діяльність закладу освіти (ст. 30 Закону України «Про освіту»);

• дотримання принципів академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників (ст. 42 Закону України «Про освіту»);

• запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

• створення умов щодо професійного зростання педагогічних працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (зі змінами).

Основні процедури вивчення якості освітньої діяльності в ЗДО

Основними процедурами вивчення якості освітньої діяльності в ЗДО визначено:

• відстеження рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

• внутрішній моніторинг якості освіти;

• самооцінювання освітньої діяльності.

Відстеження рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку здійснюється відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. У якості інструментарію використовуються картами спостереження.

Для забезпечення об’єктивності та достовірності даних важливо дотримуватись принципів академічної доброчесності, у тому числі справедливого оцінювання.

Внутрішній моніторинг якості освіти здійснюється відповідно до статті 48 Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти». Для проведення внутрішнього моніторингу розробляється відповідна програма.

Самооцінювання освітньої діяльності включає:

• самооцінку показників освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО;

• оцінювання педагогічними працівниками своєї діяльності.

ВНУТРІШНЯ СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вивчення Стану організації освітнього процесу

Очікувані результати щодо реалізації системи внутрішнього забезпечення якості освіти

1. Дотримання вимог державного стандарту

2. Високий рівень організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти у закладі.

3. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду».

 Розділ 5. Якість наданих освітніх послуг

Якісна освіта – це освіта, спрямована на формування нової життєво компетентної особистості, це освіта, яка враховує сутнісні індивідуальні характеристики кожної дитини, розкриває та розвиває її задатки й обдарування і на цій основі забезпечує максимальну реалізацію її потенціалу; це освіта, здатна до безперервної модернізації та інновацій, потенційно спроможна давати адекватні відповіді на виклики цивілізації; це освіта, яка забезпечує відповідність освітнього процесу та змісту освіти прийнятим Державним стандартам.

Головне завдання ЗДО – забезпечити юне покоління якісною освітою, тобто виплекати активну, самодостатню, інноваційну особистість, здатну вчитися впродовж життя, орієнтуватися у новому швидкозмінному світі і бути конкурентоспроможною в ньому.

У 2024-2025 навчальному році у закладі буде здійснюватись моніторинг життєвої компетентності дітей раннього та дошкільного віку за різними формами дослідження:

• діагностика рівня розвитку пам’яті дітей 3-4 х років (довільної і мимовільної) (автор А.О.Реан)

• діагностика активного словника дітей дошкільного віку

• діагностування діамонологічної компетентності дітей дошкільного віку

• діагностування фонетичної компетентності дітей дошкільного віку

• протокол проведення індивідуального діагностичного обстеження дитини

• тести для старших дошкільників щодо виявлення рівня засвоєння народознавчих знань

• Яценко Т.В. «Діагностика психічного розвитку дітей дошкільного віку». Методичний посібник.

• Діагностика підготовки дітей до школи

• Методика «Розвиток у дітей передумов навчальної діяльності» Котирло

Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Комплексні програми:

1. «Оберіг», програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років (наук. кер. Богуш А. М.); «Соняшник», комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей раннього віку (авт. Калуська Л. В.);

2. «Соняшник», комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку (авт. Калуська Л. В.);

3. «Дитина», освітня програма для дітей від 2 до 7 років  (наук. кер. проекту – Огнев`юк В. О., авт. колектив – Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Богданець-Білоскаленко Н. І. та ін.) – нова редакція 2015 року;

4. «Дитина в дошкільні роки», комплексна освітня програма (наук. кер. – Крутій К. Л., авт. колектив – Богуш А.М., Грицишина Т.І., Дем`яненко О.Є. та ін.) – нова редакція 2015 року;

5. «Світ дитинства», комплексна освітня програма для дошкільних навчальних закладів (наук. кер. – Богуш А.М., упор. – Байєр О.М., Батліна Л.В., Григоренко Г.І., Дорошенко З.П. та ін.) – нове видання 2015 року;

6. «Українське дошкілля», програма розвитку дитини дошкільного віку (авт. –  Білан О. І., Возна Л. М., Максименко О.  та ін.) – чинна до кінця навчального року;

7. «Я у Світі», програма розвитку дитини дошкільного віку (наук. кер. – Кононко О. Л.). – нова редакція 2014 року;

8. «Впевнений старт», програма розвитку дітей старшого дошкільного віку  (авт. кол. – Андрієтті О. О., Голубович О. П. та ін.) – чинна до кінця навчального року;

9. «Стежина», програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою (авт. – Гончаренко А. М., Дятленко Н. М.).

Парціальні програми:

1. «Україна – моя Батьківщина», програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку (авт. – Кичата І. І., Каплуновська О. М., Палець Ю.М.; за наукового редагування Рейпольської О. Д.);

2. «Вчимося жити разом»,   програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років (авт. – Піроженко Т. О., Хартман О. Ю.);

3. «Радість творчості», програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку (авт. – Борщ Р. М., Самойлик Д. В.) – чинна до кінця навчального року;

4. «Грайлик», програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі (авт. –  Березіна О. М., Гніровська О. З.,  Линник Т. А.).;

5. «Скарбниця моралі», програма з морального виховання дітей дошкільного віку (авт. – Лохвицька Л.В.);

6. «Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях» ( авт.  – А. М. Богуш, І. Л. Сіданіч, В. Є. Сучок  та інші); 

7. «Про себе треба знати, про себе треба дбати», програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей віком від 3 до 6 років  (авт. – Лохвицька Л. В.);

8. «Дитина у світі дорожнього руху», програма з формування основ безпечної поведінки дітей дошкільного віку під час дорожнього руху (авт. – Тимовський О.А., Репік І.А.);

9. «Казкова фізкультура»,  програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку (авт. – Єфименко М. М.);

10. «Веселкова музикотерапія: оздоровчо-освітня робота з дітьми старшого дошкільного віку» (авт. – Малашевська І. А., Демидова С. К.);