Заклад дошкільної освіти № 46

Інструкція з ментального виживання для дітей і підлітків-переселенців. З 13 по 17 квітня проходив Тиждень знань з безпеки життєдіяльності. Маленькі дошкільники поглибили свої знання і здобули багато нової інформації. Тиждень безпеки в ДНЗ організовують для набуття й поглиблення знань і практичних навичок безпечної поведінки у дітей. Навчання дошкільнят безпечної поведінки не має обмежуватися лише засвоєнням ними норм і правил. У середніх групах №7 та №13 відбулася яскрава спортивна розвага з елементами гри та навчання 🦔💙 Цього разу навіть супергерою знадобилася допомога — їжак Сонік звернувся до наших діток, адже, стрімко бігаючи, він стер взуття та травмував ніжки, а його друзі-звірята теж потребували турботи. Малюки із захопленням долали естафети, виконували цікаві завдання та перешкоди, допомагаючи Соніку й водночас закріплюючи важливі знання про безпечну поведінку та запобігання травматизму. Звіт про надходження та використання коштів загального фонду за І квартал 2026 року Звіт про надходження і використання надходжень, отриманих як плата за послуги за І квартал 2026 року

Чи не час до логопеда?

Поради батькам

Вчитель-логопед Дзюба Л.М.

Чи не час до логопеда?

Як зрозуміти, що дитина потребує логопедичної допомоги? До кого слід звернутися? До якого віку потрібно чекати? На що звернути увагу? Спробуємо відповісти на ці питання по порядку. На жаль, нерідко доводиться чути від батьків дітей старшого дошкільного віку, що мають важкі порушення мовлення про те, що колись логопед їм сказав: «До п’яти років не заговорить, приходьте». І заспокоєні батьки чекають, не вживаючи необхідних заходів, у такий спосіб втрачають дорогоцінний час. Щоб не допустити подібних ситуацій, батькам необхідно враховувати деякі закономірності мовленнєвого розвитку дітей, з якими варто ознайомитися.

Треба пам’ятати, що запорука правильного мовлення дитини – це не тільки звуковимова. Адже це всього лише один з компонентів мовленнєвої системи поряд із складовою структурою, лексико-граматичною будовою, фонематичним сприйманням, зв’язним мовленням. Важливо знати, що для кожної вікової категорії дітей існують свої закономірності розвитку мовлення. Так, наприклад, до кінця першого року життя малюк починає говорити перші прості слова, які складаються з двох однакових відкритих складів («ма-ма»).

До півторарічного віку дитина продовжує накопичувати свій активний словниковий запас, формуються перші навички словозміни («мамі», «маму» і т.д.).

До двох років у дитини з’являється фраза, що є передумовою розвитку зв’язного мовлення. Фраза переважно складається з двох простих слів («мама, дай»). З’являються звуки раннього онтогенезу.

Молодший дошкільний вік – період дитячої словотворчості, коли дитина починає активно вживати суфікси і префікси, часто неправильно, що є в цьому віці цілковитою нормою. Додаються тверді, свистячі звуки, м’який звук «ль», з’являються перші прості прийменники.

До початку середнього дошкільного віку виникають шиплячі звуки. У цей період становлення мовленнєвої системи дитина говорить перші речення з трьох-чотирьох слів. Речення стають повнішими, дитина вивчає перші невеликі вірші.

До старшого дошкільного віку в нормі звукова культура мовлення повністю засвоєна. Майбутній школяр будує розгорнуті фрази, володіє навичками переказу, вимовляє складні за будовою слова і правильно вживає лексико-граматичні категорії.

Якщо на якомусь етапі розвитку дитини вас щось турбує, ви сумніваєтеся, що  її мовлення не розвивається відповідно до віку, то рекомендуємо прийти на консультацію до логопеда. Там ви отримаєте детальнішу інформацію про те, чи відповідає мовлення вашої дитини віковим нормам, а також вам нададуть своєчасну логопедичну допомогу.

Ви пропустили